2-я ЛетописьГлава 33 |
|
1 |
|
2 Он делал то, что Господь считал злом. Он творил мерзости, совершаемые народами, которых Господь прогнал из их страны до прихода израильтян. |
|
3 Манассия снова построил высоты, которые уничтожил его отец Езекия. Он также поставил алтари для Ваала и столб Ашеры. Манассия поклонялся и служил всем небесным светилам. |
|
4 Он построил алтари для лжебогов в храме Господа, о котором Господь говорил: |
|
5 Манассия построил алтари всем небесным светилам в обоих дворах храма Господа. |
|
6 Манассия сжёг на алтаре своих собственных сыновей в долине Бен-Енном, принеся их в жертву. Он использовал разные способы, чтобы узнать будущее. Он ходил к колдунам, прорицателям и к людям, которые вызывали духи умерших. Манассия сделал много такого, что Господь считал злом, и это разгневало Господа. |
|
7 Он также сделал статую идола и поставил её в храм Божий. Бог говорил об этом храме Давиду и его сыну Соломону: |
|
8 Я не сделаю так, чтобы израильтяне покинули землю, которую Я дал их предкам. Но они должны выполнять всё, что Я приказал им. Народ Израиля должен подчиняться всем законам, правилам и предписаниям, которые Я дал ему через Моисея». |
|
9 Манассия заставил народ Иудеи и Иерусалима сделать больше зла, чем все народы, жившие в той земле до прихода израильтян. Господь истребил эти народы, когда народ Израиля пришёл взять их землю в своё владение. |
|
10 |
|
11 Господь привёл ассирийских военачальников, чтобы напасть на Иудею. Эти начальники поймали Манассию крюками и надели ему на руки бронзовые цепи. Они взяли Манассию в плен и увели его в Вавилон. |
|
12 Манассия страдал и стал умолять Господа, Бога своего. Он смирился перед Богом своих предков. |
|
13 Манассия молился Богу и умолял Бога помочь ему. Бог услышал молитву Манассии и позволил ему вернуться к его трону в Иерусалиме. Тогда Манассия узнал, что Господь — истинный Бог. |
|
14 |
|
15 |
|
16 Затем он восстановил алтарь Господа и принёс на нём приношения содружества и благодарственные жертвы. Он приказал всему народу Иудеи служить Господу, Богу Израиля. |
|
17 Люди продолжали приносить жертвы на высотах, но их жертвы были только Господу, Богу своему. |
|
18 |
|
19 Молитва Манассии и то, как Бог слушал его, а также все грехи Манассии, его восстание и места, где он построил высоты и установил столбы Ашеры до того, как он смирился, описаны в «Книге провидцев». |
|
20 Когда Манассия умер, он был похоронен в своём доме, а новым царём после него стал его сын Амон. |
|
21 Амону было двадцать два года, когда он стал царём. Он правил в Иерусалиме два года. |
|
22 Амон, как и его отец Манассия, делал то, что Господь считал злом. Амон приносил жертвы и поклонялся идолам и статуям лжебогов, которые воздвиг его отец. |
|
23 Амон не смирился перед Господом, как смирился его отец Манассия, а грешил всё больше и больше. |
|
24 Слуги Амона составили против него заговор, убив его в его собственном дворце. |
|
25 Но простой народ убил слуг, которые составили заговор против царя Амона. Затем люди сделали Иосию, сына Амона, новым царём после него. |
2-а хронiкиРозділ 33 |
|
1 |
|
2 І робив він лихе́ в Господніх оча́х, за поганською гидо́тою тих наро́дів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів. |
|
3 І він зно́ву побудував па́гірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівники для Ваалів, і поробив Аста́рти, і вклонявся всім небе́сним си́лам, і служив їм. |
|
4 І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі буде Ім'я́ Моє навіки!“ |
|
5 І побудував він же́ртівники для всіх небесних сил на обох подві́р'ях Господнього дому. |
|
6 І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановля́в викликувачів ду́хів померлих і ду́хів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гніви́ти Його. |
|
7 І поставив він рі́заного бовва́на, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я́ Своє навіки! |
|
8 І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батька́м, якщо тільки вони бу́дуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Зако́н, і устави, і постанови, дані через Мойсея“. |
|
9 Та Манасі́я робив блудли́вими Юдею та ме́шканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів. |
|
10 І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони. |
|
11 І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопи́ли Манасію на по́від, і скували його мідяни́ми кайда́нами та й повели́ його до Вавило́ну. |
|
12 А як був він ути́скуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокори́вся перед лицем Бога своїх батьків. |
|
13 І молився він до Нього, і Він був убла́ганий, і вислухав блага́ння його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь — Він Бог! |
|
14 По цьому збудував він зо́внішній мур для Давидового Міста на за́хід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже ви́соко підняв його. І понаставля́в він військо́вих зверхників по всіх укрі́плених містах Юдеї. |
|
15 І повикида́в він чужих богі́в та подобу бовва́на з Господнього дому, і всі же́ртівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто. |
|
16 І збудував він Господнього же́ртівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господе́ві, Богові Ізраїлевому. |
|
17 Але народ прино́сив жертви ще на па́гірках, тільки вже Господеві, Богові своєму. |
|
18 А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорли́вців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, — ото вони описані в історії Ізраїлевих царів. |
|
19 А молитва його, і як Він був убла́ганий, і ввесь його гріх та його спроневі́рення, і місця́, що побудував на них па́гірки й поставив Аста́рти та бовва́ни перед своїм упоко́ренням, — ось вони описані в словах його прозорли́вців. |
|
20 І спочив Манасія з батька́ми своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амо́н. |
|
21 Амон був віку двадцяти́ й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. |
|
22 І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасі́я. А всім бовва́нам, яких наробив його ба́тько Манасія, Амо́н прино́сив жертви та служив їм. |
|
23 І не впокори́вся він перед Господнім лице́м, як упокори́вся був його батько Манасія, і він, Амон, побільши́в провину. |
|
24 І змо́вилися раби його на нього, і забили його в його домі. |
|
25 Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосі́ю. |
2-я ЛетописьГлава 33 |
2-а хронiкиРозділ 33 |
|
1 |
1 |
|
2 Он делал то, что Господь считал злом. Он творил мерзости, совершаемые народами, которых Господь прогнал из их страны до прихода израильтян. |
2 І робив він лихе́ в Господніх оча́х, за поганською гидо́тою тих наро́дів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів. |
|
3 Манассия снова построил высоты, которые уничтожил его отец Езекия. Он также поставил алтари для Ваала и столб Ашеры. Манассия поклонялся и служил всем небесным светилам. |
3 І він зно́ву побудував па́гірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівники для Ваалів, і поробив Аста́рти, і вклонявся всім небе́сним си́лам, і служив їм. |
|
4 Он построил алтари для лжебогов в храме Господа, о котором Господь говорил: |
4 І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі буде Ім'я́ Моє навіки!“ |
|
5 Манассия построил алтари всем небесным светилам в обоих дворах храма Господа. |
5 І побудував він же́ртівники для всіх небесних сил на обох подві́р'ях Господнього дому. |
|
6 Манассия сжёг на алтаре своих собственных сыновей в долине Бен-Енном, принеся их в жертву. Он использовал разные способы, чтобы узнать будущее. Он ходил к колдунам, прорицателям и к людям, которые вызывали духи умерших. Манассия сделал много такого, что Господь считал злом, и это разгневало Господа. |
6 І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановля́в викликувачів ду́хів померлих і ду́хів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гніви́ти Його. |
|
7 Он также сделал статую идола и поставил её в храм Божий. Бог говорил об этом храме Давиду и его сыну Соломону: |
7 І поставив він рі́заного бовва́на, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я́ Своє навіки! |
|
8 Я не сделаю так, чтобы израильтяне покинули землю, которую Я дал их предкам. Но они должны выполнять всё, что Я приказал им. Народ Израиля должен подчиняться всем законам, правилам и предписаниям, которые Я дал ему через Моисея». |
8 І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батька́м, якщо тільки вони бу́дуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Зако́н, і устави, і постанови, дані через Мойсея“. |
|
9 Манассия заставил народ Иудеи и Иерусалима сделать больше зла, чем все народы, жившие в той земле до прихода израильтян. Господь истребил эти народы, когда народ Израиля пришёл взять их землю в своё владение. |
9 Та Манасі́я робив блудли́вими Юдею та ме́шканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів. |
|
10 |
10 І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони. |
|
11 Господь привёл ассирийских военачальников, чтобы напасть на Иудею. Эти начальники поймали Манассию крюками и надели ему на руки бронзовые цепи. Они взяли Манассию в плен и увели его в Вавилон. |
11 І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопи́ли Манасію на по́від, і скували його мідяни́ми кайда́нами та й повели́ його до Вавило́ну. |
|
12 Манассия страдал и стал умолять Господа, Бога своего. Он смирился перед Богом своих предков. |
12 А як був він ути́скуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокори́вся перед лицем Бога своїх батьків. |
|
13 Манассия молился Богу и умолял Бога помочь ему. Бог услышал молитву Манассии и позволил ему вернуться к его трону в Иерусалиме. Тогда Манассия узнал, что Господь — истинный Бог. |
13 І молився він до Нього, і Він був убла́ганий, і вислухав блага́ння його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь — Він Бог! |
|
14 |
14 По цьому збудував він зо́внішній мур для Давидового Міста на за́хід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже ви́соко підняв його. І понаставля́в він військо́вих зверхників по всіх укрі́плених містах Юдеї. |
|
15 |
15 І повикида́в він чужих богі́в та подобу бовва́на з Господнього дому, і всі же́ртівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто. |
|
16 Затем он восстановил алтарь Господа и принёс на нём приношения содружества и благодарственные жертвы. Он приказал всему народу Иудеи служить Господу, Богу Израиля. |
16 І збудував він Господнього же́ртівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господе́ві, Богові Ізраїлевому. |
|
17 Люди продолжали приносить жертвы на высотах, но их жертвы были только Господу, Богу своему. |
17 Але народ прино́сив жертви ще на па́гірках, тільки вже Господеві, Богові своєму. |
|
18 |
18 А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорли́вців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, — ото вони описані в історії Ізраїлевих царів. |
|
19 Молитва Манассии и то, как Бог слушал его, а также все грехи Манассии, его восстание и места, где он построил высоты и установил столбы Ашеры до того, как он смирился, описаны в «Книге провидцев». |
19 А молитва його, і як Він був убла́ганий, і ввесь його гріх та його спроневі́рення, і місця́, що побудував на них па́гірки й поставив Аста́рти та бовва́ни перед своїм упоко́ренням, — ось вони описані в словах його прозорли́вців. |
|
20 Когда Манассия умер, он был похоронен в своём доме, а новым царём после него стал его сын Амон. |
20 І спочив Манасія з батька́ми своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амо́н. |
|
21 Амону было двадцать два года, когда он стал царём. Он правил в Иерусалиме два года. |
21 Амон був віку двадцяти́ й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. |
|
22 Амон, как и его отец Манассия, делал то, что Господь считал злом. Амон приносил жертвы и поклонялся идолам и статуям лжебогов, которые воздвиг его отец. |
22 І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасі́я. А всім бовва́нам, яких наробив його ба́тько Манасія, Амо́н прино́сив жертви та служив їм. |
|
23 Амон не смирился перед Господом, как смирился его отец Манассия, а грешил всё больше и больше. |
23 І не впокори́вся він перед Господнім лице́м, як упокори́вся був його батько Манасія, і він, Амон, побільши́в провину. |
|
24 Слуги Амона составили против него заговор, убив его в его собственном дворце. |
24 І змо́вилися раби його на нього, і забили його в його домі. |
|
25 Но простой народ убил слуг, которые составили заговор против царя Амона. Затем люди сделали Иосию, сына Амона, новым царём после него. |
25 Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосі́ю. |